Title stringlengths 25 147 | Text stringlengths 46 34k | image imagewidth (px) 284 1.28k | Text_Cleaned stringlengths 0 24.9k | Title_Cleaned stringlengths 25 147 | Book_Title stringclasses 456
values |
|---|---|---|---|---|---|
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/4 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|Про Степана Руданського.}}}}
Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником. До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді. Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній х... | Про Степана Руданського.
Степан Руданський уродив ся в Хомутинцях, селі Винницького повіту на Поділлю, де його батько був священником.
До шкіл ходив в Камянці на Поділлю, а потім вчив ся на лікаря в Петрограді.
Тоді він дуже бідував; нераз голодував та жив в вогкій, студеній хаті.
Батько йому не помагав, бо мав численн... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/4 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/5 | <noinclude>{{c|{{—}} 3 {{—}}}}</noinclude>здоровля. Тай лихі люде не давали йому спокою. Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ.
Писав він богато. Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „[[Повій, вітре, на Вкраїну…|Повій, вітре, на Вкраїну]]“. Писав поклики до бою з ворогами, що присіли я... | — 3 —
здоровля.
Тай лихі люде не давали йому спокою.
Він помер в 1873 році в нужді, не маючи й сорок літ.
Писав він богато.
Складав любовні пісні, що тепер скрізь співають ся, як: „Повій, вітре, на Вкраїну“.
Писав поклики до бою з ворогами, що присіли як саранча нашу землю.
В віршу „До України“ пише Руданський, щоб Укр... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/5 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/3 | <noinclude></noinclude>
[[Файл:Stepan Rudanskyi (1921 book).jpg|300px|center]]
{{c|Степан Руданський.}}
{{nop}}<noinclude></noinclude> | Степан Руданський. | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/3 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/49 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|{{sp|ЗМІСТ}}.}}}}
{{rule|2em}}
{{block center/s|style=width:30em}}{{right|Стор.}}
{{TOC line|1.|[[Співомовки (1921)/Добре торгувалось|Добре торгувалось]]|spaces=4|djvupage=5|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}}
{{TOC line|2.|[[Співомовки (1921)/По чому дурні|По чому дурні]]|spac... | ЗМІСТ.
Стор.
1. Добре торгувалось
2. По чому дурні
3. Запорожці у короля
4. Пан і Іван в дорозі
5. Указ
6. Чи далеко до Київа
7. На калитку
8. Треба всюди приятеля
9. Окуляри
10. Свиня — свинею
11. Добра натура
12. Згуба душі
13. Не мої ноги
14. Розумний панич
15. Жалібний дяк
16. Піп з кропилом
17. Лист
18. Кому чого ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/49 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/50 | <noinclude>{{block center/s|style=width:30em}}</noinclude><noinclude>{{right|Стор.}}</noinclude>
{{TOC line|26.|[[Співомовки (1921)/Три питаня|Три питаня]]|spaces=4|djvupage=35|djvupageoffset=2|chapter-width=1.5em}}
{{TOC line|27.|[[Співомовки (1921)/Горобці|Горобці]]|spaces=4|djvupage=36|djvupageoffset=2|chapter-width... | Стор.
26. Три питаня
27. Горобці
28. Вовки
29. Циган з хроном
30. Циган на толоці
31. Циган з конем
32. Холодно
33. Циганський наймит
34. Циган на сповіди
35. Хмельницький з Ляхами
Зміст
З печатні Ставрипиґійського Інститута
під управою Ю.
Сидорака | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/50 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/1 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=text-align:center}}
{{larger|[[Народня бібліотека «Просвіти»|НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ]] Ч.8.}}
{{rule|height=3px}}
{{dhr|4em}}
{{larger|СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.}}
{{dhr|2em}}
{{xxxx-larger|СПІВОМОВКИ}}
({{sp-l|ВИБІР}}).
{{dhr|10em}}
{{larger|ЛЬВІВ 1921.}}
{{rule|1em}}
НАКЛАДО... | НАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА ПРОСВІТИ Ч.8.
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ.
СПІВОМОВКИ
(ВИБІР).
ЛЬВІВ 1921.
НАКЛАДОМ ТОВАРИСТВА „ПРОСВІТА“ | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/1 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/6 | <noinclude>{{c|{{—}} 4 {{—}}}}</noinclude>так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки. Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова. І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до бог... | — 4 —
так народові припало до вподоби, що співає їх народ та розказує, як народні пісні чи приказки.
Тепер його радо читають скрізь, де живе наш український народ, де гомонить українська мова.
І згадуємо його добрим словом за це, що остав ся бідним мужицьким поетом, а не пішов до богатих Москалів; що він старав ся сере... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/6 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/7 | <noinclude></noinclude><section begin=Добре торгувалося/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|1.}} Добре торгувалось.'''}}
Чи в Киіві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацап... |
Добре торгувалось.
Чи в Киіві, чи в Полтаві,
Чи в самій столиці,
Ходив чумак з мазницею
Помежи крамниці.
І в крамницях, куди глянеш —
Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацапи;
А він тілько сплюне
Тай до другої крамниці,
Багатшої, суне.
В найбагатшії крамниці
Два купці сиділо,
І ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/7 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/8 | <noinclude>{{c|{{—}} 6 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="Добре торгувалося"/><poem>
— „Нєту! нєту!“ — купці кажуть
Тай, [[шельма|шельми]], сміють ся:
„Здєсь не дьоготь, только дурні
Адні прадаютьса!“
А чумак їм: „То нівроку-ж
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось.“
{{sh... | — 6 —
— „Нєту!
нєту!“ — купці кажуть
Тай, шельми, сміють ся:
„Здєсь не дьоготь, только дурні
Адні прадаютьса!“
А чумак їм: „То нівроку-ж
Добре торгувалось,
Що йно два вас таких гарних
На продаж осталось.“
29. X. 1857.
По чому дурні?
„Де ти був-єсь, пробував-єсь?
Роскажи, Іване!“
— „Та де вже я не бував-єм,
Всюди був... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/8 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9 | <noinclude>{{c|{{—}} 7 {{—}}}}</noinclude><section begin=Запорожці у короля/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|3.}} Запорожці у короля.'''}}
Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
{{gap}}Сидять собі. В них жупани
{{gap}}Все кармазинові,
{{gap}}І самі такі храбренні,
{{gap}}Вус... | — 7 —
Запорожці у короля.
Приїхали Запорожці,
Короля витають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають…
Сидять собі.
В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові!..
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Ал... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/9 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/10 | <noinclude>{{c|{{—}} 8 {{—}}}}</noinclude>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''{{тнс|4.}} Пан і Іван в дорозі.'''}}
Ізійшли ся пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують.
{{gap}}На кождому через плечі
{{gap}}Висить по торбині,
{{gap}}Лиш пан таки у чемерці,
{{gap}}Іван у свитині.
Ідуть вони... | — 8 —
Пан і Іван в дорозі.
Ізійшли ся пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують.
На кождому через плечі
Висить по торбині,
Лиш пан таки у чемерці,
Іван у свитині.
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж пан собі задумує
Хлопа ошукати…
Тай говорить до Івана:
„Знаєш що, Іване?
Годило ся б... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/10 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/11 | <noinclude>{{c|{{—}} 9 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Вже панови свою торбу
{{gap}}Треба починати…
Але пан собі ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
{{gap}}„Що би ти робив, Іване, —
{{gap}}Пан зачав питати:
{{gap}}Як би тобі довело ся
{{gap}}Таке поле мати?..“
— А що-ж... | — 9 —
Вже панови свою торбу
Треба починати…
Але пан собі ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє…
„Що би ти робив, Іване, —
Пан зачав питати:
Як би тобі довело ся
Таке поле мати?..“
— А що-ж, пане, я орав би,
Хлібом засівав би,
Та ходив би до Одесу,
Сіль і гроші мав би…
„А що я не так зробив би... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/11 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/12 | <noinclude>{{c|{{—}} 10 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>{{gap}}Тілько що пан заснув добре,
{{gap}}Іван підійняв ся,
{{gap}}Та до панської торбини
{{gap}}І сам присотав ся…
То і курку, і [[печеня|печеню]],
І кавалок кишки,
Все, що було у торбині,
Стеребив до кришки.
{{gap}}Пробудив ся пан раненько:
{{gap}}П... | — 10 —
Тілько що пан заснув добре,
Іван підійняв ся,
Та до панської торбини
І сам присотав ся…
То і курку, і печеню,
І кавалок кишки,
Все, що було у торбині,
Стеребив до кришки.
Пробудив ся пан раненько:
Пропаща година!
Хоче їсти сіромаха,
Та пуста торбина…
Розбуджає він Івана
Та його й питає,
А Іван стиснув плечима
Та... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/12 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/13 | <noinclude>{{c|{{—}} 11 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><poem>Аж на силу перед вечір
До села прибились.
{{gap}}Ідуть вони в коловорот,
{{gap}}Аж блукає гуска.
{{gap}}Іван гуску та в торбину:
{{gap}}Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили…
Спорядили, як годить ся,
У піч посадили…
{{gap}}Але пан г... | — 11 —
Аж на силу перед вечір
До села прибились.
Ідуть вони в коловорот,
Аж блукає гуска.
Іван гуску та в торбину:
Є вже і закуска…
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили…
Спорядили, як годить ся,
У піч посадили…
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати,
Тай говорить: „Що ж, Іване!
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас приснить с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/13 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14 | <noinclude>{{c|{{—}} 12 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin="4"/><poem>
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали…
{{gap}}— Ані слова! — Іван каже:
{{gap}}Ваша правда, пане!
{{gap}}Я сам бачив, як ви їли
{{gap}}Якісь марципани…
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
... | — 12 —
Та якії там потрави
Йому подавали,
Та як його всі святії
Їсти припрошали…
— Ані слова!
— Іван каже:
Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани…
Та дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Тай сів собі коло печі
Тай стеребив гуску!..
„Чи то-ж правда?
пан питає, —
Всю із'їв, Іване?“
— Та аби я так здо... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/14 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15 | <noinclude>{{c|{{—}} 13 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Указ/><poem>— Чуєш, дівко, що в указі?“
— „Та чую, козаче.“
І вже-ж рада то, [[псяюха]],
Аж мало не скаче!
{{gap}}— „А приглянь ся но, козаче,
{{gap}}До того указу:
{{gap}}Чи нема там написано,
{{gap}}Щоб іще по разу?“
{{shift left|{{fine|18.... | — 13 —
— Чуєш, дівко, що в указі?“
— „Та чую, козаче.“
І вже-ж рада то, псяюха,
Аж мало не скаче!
— „А приглянь ся но, козаче,
До того указу:
Чи нема там написано,
Щоб іще по разу?“
18. IV.
1858
Чи далеко до Київа.
Питають ся якось хлопця
Подорожні люде:
„Чи багато верстов, сину,
До Київа буде?“
— „Та так, люде: Тог... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/15 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/16 | <noinclude>{{c|{{—}} 14 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=На калитку/><poem>Перекинув штук зо двацять —
Все не добирає…
{{gap}}Аж наглянув десь кармазин; —
{{gap}}„Дай-но, каже, того!..“
{{gap}}Розвертає, оглядає:
{{gap}}„Се хиба нічого!..“
Виміряє середину,
Виміряв чубатий:
„Оттут, каже, мені виріж
... | — 14 —
Перекинув штук зо двацять —
Все не добирає…
Аж наглянув десь кармазин; —
„Дай-но, каже, того!..“
Розвертає, оглядає:
„Се хиба нічого!..“
Виміряє середину,
Виміряв чубатий:
„Оттут, каже, мені виріж
На калитку, брате!“
18. IV.
1858
Треба всюди приятеля.
(Баба в церкві).
Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накуп... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/16 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/17 | <noinclude>{{c|{{—}} 15 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Треба всюди приятеля/><poem>Але баба обернулась:
— Не судіте, люде!
Ніхто того не відає,
Де по смерти буде…
{{gap}}Чи у небі, чи у пеклі
{{gap}}Скажуть вікувати;
{{gap}}Треба всюди, добрі люде,
{{gap}}Приятеля мати.
{{shift left|{{fine|18. IV... | — 15 —
Але баба обернулась:
— Не судіте, люде!
Ніхто того не відає,
Де по смерти буде…
Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люде,
Приятеля мати.
18. IV.
1858
Окуляри.
Розходив ся мужичок,
Аж ґвалт дякувати.
Та їдна йому біда,
Не вміє читати.
До граматки б?
та куди!
Не того він хоче:
Він гадає ч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/17 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/18 | <noinclude>{{c|{{—}} 16 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Окуляри/><poem>{{gap}}Далі соті з носа зняв
{{gap}}І об землю вдарив,
{{gap}}Розплатив ся тай пішов
{{gap}}Сам без окулярів.
І на [[Проводи]] сказав
Хрещеному люду:
„Окулярів не купив
Тай дяком не буду!“
{{shift left|{{fine|6. II. 1859.}}|1.... | — 16 —
Далі соті з носа зняв
І об землю вдарив,
Розплатив ся тай пішов
Сам без окулярів.
І на Проводи сказав
Хрещеному люду:
„Окулярів не купив
Тай дяком не буду!“
6. II.
1859.
Несе мужик у ночовках
До дому свячене:
Яйця, паску і ковбаси
Й порося печене.
І порося — як підсвинок,
Та ще й з хроном в роті…
Несе бідний... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/18 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/19 | <noinclude>{{c|{{—}} 17 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Свиня — свинею/><poem>„Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її, —
Все свинею буде!“
{{shift left|{{fine|8. II. 1859.}}|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Свиня — свинею/>
<section begin=Добра нат... | — 17 —
„Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде:
Святи її, хрести її, —
Все свинею буде!“
8. II.
1859.
Добра натура.
Грає скрипка, грає кобза,
І бандура грає;
Мужик літом у кожусі
Гопки витинає.
Витинає мужик гопки,
Аж потом зальляв ся.
— „Та скинь бо ти кожух, брате!“
Якийсь обізвав ся.
— „Ні, не скину!
— мужик ка... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/19 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/20 | <noinclude>{{c|{{—}} 18 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Згуба душі/><poem>Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Ні, не вірять. І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Ні душі, ні віри!
Вірим, вірим! Ти не брав
Нашої сокири!“
{{shift ... | — 18 —
Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Ні, не вірять.
І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Ні душі, ні віри!
Вірим, вірим!
Ти не брав
Нашої сокири!“
8. II.
1859.
Не мої ноги.
Серед ліса, серед гаю
У неділешній обід
Заснув мужик у чоботях,
Прокин... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/20 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/21 | <noinclude>{{c|{{—}} 19 {{—}}}}</noinclude><section begin=Розумний панич/>{{block center|<poem>
{{c|'''{{тнс|14.}} Розумний панич.'''}}
Привіз дідич раз на свята
Ізі школи сина,
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
{{gap}}Раз здибає гуменного
{{gap}}І тому хвалить ся:
{{gap}}„Ото, каже, мій синочок,
{{gap}}Як у школі... | — 19 —
Розумний панич.
Привіз дідич раз на свята
Ізі школи сина,
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалить ся:
„Ото, каже, мій синочок,
Як у школі вчить ся!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?“
— А мені то щось не так-то
Здаєть ся, мій пане!
Бо як би наш панич мали
Розуму до волі... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/21 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/22 | <noinclude>{{c|{{—}} 20 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Жалібний дяк/><poem>Коли мене голос ваш
Аж за серце вяже!
{{gap}}Так колись моя коза
{{gap}}На льоду кричала,
{{gap}}Як там її звірина
{{gap}}Бідну розривала.
{{shift left|12. V. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section e... | — 20 —
Коли мене голос ваш
Аж за серце вяже!
Так колись моя коза
На льоду кричала,
Як там її звірина
Бідну розривала.
12. V. 1859.
16. Піп з кропилом.
На Ордані, як звичайно
У людий буває,
Ходить батюшка з кропилом,
Хати окропляє.
Ходить батюшка з кропилом,
Чогож тут боятись?
Але їдна молодиця
Аж пищить сховатись…
С... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/22 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/23 | <noinclude>{{c|{{—}} 21 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Піп з кропилом/><poem>{{gap}}Тай питає, мов не знає:
{{gap}}„А де ваша мати?“
— Пішли мати на ярмарок,
Нема в дома мами! —
Закричали малі діти
Різно голосами.
{{gap}}„То скажіть же своїй мамі —
{{gap}}Й показав рукою —
{{gap}}Нехай бере на яр... | — 21 —
Тай питає, мов не знає:
„А де ваша мати?“
— Пішли мати на ярмарок,
Нема в дома мами!
— Закричали малі діти
Різно голосами.
„То скажіть же своїй мамі —
Й показав рукою —
Нехай бере на ярмарок
І ноги з собою!“
17. IV.
1858.
17. Лист.
Їден дідич мав у школах
Кохану дитину,
Ото раз до неї й пише:
„Милий ти мій с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/23 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/24 | <noinclude>{{c|{{—}} 22 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Лист/><poem>Та учи ся, милий сину,
Та читай багато,
Бо ти дурнем зостанеш ся,
А я твоїм татом!“
{{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Лист/>
<section begin=Кому чого бракує/>{{block center/s}}<... | — 22 —
Та учи ся, милий сину,
Та читай багато,
Бо ти дурнем зостанеш ся,
А я твоїм татом!“
1. III.
1859.
18. Кому чого бракує.
Було тісно під Москвою,
Просять козаків:
„Поможіте, Запорожці,
Убити ворогів!“
— „Заплатіте, добрі люде,“
Кажуть козаки, —
„То вибємо Москву вашу
З вражої руки.“
— „То ви бєтесь зза копійки?... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/24 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/25 | <noinclude>{{c|{{—}} 23 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Засідатель/><poem>Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки:
Водить шнури край пролому,
[[Ості]] і гаки…
Але йде Жидок убогий,
[[Пейс]]ами потряс:
„Гирсте, гирсте, — став питати —
Що таке у вас?..“
— Засідатель утопив ся,
Господи прости!..... | — 23 —
Бють ся сотські і розсильні,
Бють ся рибаки:
Водить шнури край пролому,
Ості і гаки…
Але йде Жидок убогий,
Пейсами потряс:
„Гирсте, гирсте, — став питати —
Що таке у вас?..“
— Засідатель утопив ся,
Господи прости!..
Ходи, Жидку, хоч поможеш
Шнура завести.
„Гирсте?..
нащо то шукати
Людської біди?
Лиш карбованця ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/25 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26 | <noinclude>{{c|{{—}} 24 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Гусак/><poem>— „Ах ти, Бог мой! ето ґуска?
Екой я дурак!..
Вазьмі, бабка! єй-єй думал,
Что ета ґусак!“
{{shift left|29. X. 1857.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Гусак/>
<section begin=Варенікі, варенікі/>{{block ce... | — 24 —
— „Ах ти, Бог мой!
ето ґуска?
Екой я дурак!..
Вазьмі, бабка!
єй-єй думал,
Что ета ґусак!“
29. X. 1857.
Варенікі, варенікі!
Сидить Москаль на прилавку,
Прищурує очи…
Так і знати, що псявіра
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників —
То й ніщо питати!..
Та тілько їх по нашому
Не вміє назвати.
— „Хазяюшка, ґалубушк... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/27 | <noinclude>{{c|{{—}} 25 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Варенікі, варенікі/><poem>Уш з ґлаз далой, так с памяті!
Вот ентакой бєс-то!..
Да знаєш лї: ентак сир-то,
А на сирє тєсто…“
{{gap}}— „Та Бог його святий знає
{{gap}}І добрії люде!
{{gap}}Сир у тісті!.. хиба, може,
{{gap}}Чи не пиріг буде?“
— ... | — 25 —
Уш з ґлаз далой, так с памяті!
Вот ентакой бєс-то!..
Да знаєш лї: ентак сир-то,
А на сирє тєсто…“
— „Та Бог його святий знає
І добрії люде!
Сир у тісті!..
хиба, може,
Чи не пиріг буде?“
— „Да нє піроґ, ґалубушка!..
Екая дасада!..
Да знаєш-лі?
туда масла
Да смєтани нада!..“
А вона-то добре знає,
Чого Москаль хоч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/27 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/28 | <noinclude>{{c|{{—}} 26 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Зелений пес/><poem>„Чи зелений коли пес
Пані не здибала?“
— Та ні, — каже. — або що?“
Німця запитала.
„Та нічого, — каже той, —
Я так лиш питав ся,
Бо з зеленим, пані, псом
І я не здибав ся!“
{{shift left|1. III. 1859.|1.5em}}</poem>{{block ... | — 26 —
„Чи зелений коли пес
Пані не здибала?“
— Та ні, — каже.
— або що?“
Німця запитала.
„Та нічого, — каже той, —
Я так лиш питав ся,
Бо з зеленим, пані, псом
І я не здибав ся!“
1. III.
1859.
23. Кравець.
Іде кравець темним лісом —
Аж вовк вибігає…
Збілів кравець та посинів,
Живцем помирає.
І взяв аршин з переляку... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/28 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/29 | <noinclude>{{c|{{—}} 27 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Кравець/><poem>Оглядає на всі боки,
З дивом промовляє:
{{gap}}„Вісім літ з тобою хожу
{{gap}}Попам ряси шити,
{{gap}}А все таки я не думав,
{{gap}}Щоб ти був набитий!“
{{shift left|9. IV. 1858.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<... | — 27 —
Оглядає на всі боки,
З дивом промовляє:
„Вісім літ з тобою хожу
Попам ряси шити,
А все таки я не думав,
Щоб ти був набитий!“
9. IV.
1858.
24. Подорож до Єрусалима.
Межи нашими Жидами
Поголос пустив ся,
Що ніби то в Русалимі
Месіяш родив ся…
І зібрало ся аж десять
Грубих бородатих,
Грубих десять арендарів
Та с... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/29 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/30 | <noinclude>{{c|{{—}} 28 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>„Чи бачите, — чумак каже, —
Як біліє море?“
А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!..
Лихо нам та горе!“
— „Яке лихо? — чумак каже:
Підіймайте поли!
Ви пройдете через море,
Ніби через поле!..
Лиш за мною як у око,
А то буд... | — 28 —
„Чи бачите, — чумак каже, —
Як біліє море?“
А Жиди всі: „Вей мір, вей мір!..
Лихо нам та горе!“
— „Яке лихо?
— чумак каже:
Підіймайте поли!
Ви пройдете через море,
Ніби через поле!..
Лиш за мною як у око,
А то буде й амінь!
В саму прірву, аж до біса
Підете, як камінь!“
Захиталась під ногами
Зарошана гречка…
Іду... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/30 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/31 | <noinclude>{{c|{{—}} 29 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Становить ся сам у лаву,
Другий виступає:
Лічить, лічить, не долічить,
І все девять має…
Всі лічили, але жаден
Дурень бородатий
Не згадає, не зміркує,
Що він сам десятий…
Не зміркують арендарі,
Нічого робити —
Іду... | — 29 —
Становить ся сам у лаву,
Другий виступає:
Лічить, лічить, не долічить,
І все девять має…
Всі лічили, але жаден
Дурень бородатий
Не згадає, не зміркує,
Що він сам десятий…
Не зміркують арендарі,
Нічого робити —
Ідуть вони до Івана,
Просять полічити.
Полічив він, втихомирив.
Пора б спочивати…
„А що, мої арендарі,... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/31 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/32 | <noinclude>{{c|{{—}} 30 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Іде чумак до комахів
Із орендарями,
Розкладає наоколо
Жидів головами.
„Та глядіть же, — промовляє, —
Лежіть, Жиди, тихо!
А то послі почуєте,
Яке буде лихо!..“
Пішов і сам постелив ся
Під зеленим дубом
І заснув соб... | — 30 —
Іде чумак до комахів
Із орендарями,
Розкладає наоколо
Жидів головами.
„Та глядіть же, — промовляє, —
Лежіть, Жиди, тихо!
А то послі почуєте,
Яке буде лихо!..“
Пішов і сам постелив ся
Під зеленим дубом
І заснув собі до раня
Кохано та любо.
А тим часом арендарів
Обсіли комахи…
Гризуть, їдять на всі боки, —
Мовчат... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/32 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/33 | <noinclude>{{c|{{—}} 31 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>— „Тілько й щастя, арендарі,
Що тихо лежали,
А то були б вас до лиха
Всіх позаїдали…
Уставайтеж, арендарі,
Та моліть ся Богу!
Роса впала, зійшло сонце —
Пора у дорогу!
Повставали арендарі,
Богу помолились
І снідат... | — 31 —
— „Тілько й щастя, арендарі,
Що тихо лежали,
А то були б вас до лиха
Всіх позаїдали…
Уставайтеж, арендарі,
Та моліть ся Богу!
Роса впала, зійшло сонце —
Пора у дорогу!
Повставали арендарі,
Богу помолились
І снідати не снідали,
В дорогу пустились.
Ідуть вони за Іваном
В лихую годину
Через нетрі, через пущі,
Та ч... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/33 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/34 | <noinclude>{{c|{{—}} 32 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>І полізли арендарі
На верх дуба спати,
Ще й говорять чумакови
Гиляки [[обтинати|обтяти]]…
А чумак обтяв гиляки,
Ще й капця їдному,
Узяв собі скринку з грішми
Тай пішов до дому…
Зійшло сонце по над лісом —
Жиди не ... | — 32 —
І полізли арендарі
На верх дуба спати,
Ще й говорять чумакови
Гиляки обтяти…
А чумак обтяв гиляки,
Ще й капця їдному,
Узяв собі скринку з грішми
Тай пішов до дому…
Зійшло сонце по над лісом —
Жиди не злізають,
Як ворони на гиляках,
Чумака чекають.
Просиділи до полудня,
Все Івана ждали,
Але його нема й духу,
Пом... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/34 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/35 | <noinclude>{{c|{{—}} 33 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нім злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.
По Мошкови злазить Гершко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злізає.
Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
А... | — 33 —
Бере Лейба за гиляку,
Що сили вчепив ся,
По нім злазить грубий Мошко,
За нього вхопив ся.
По Мошкови злазить Гершко
І його хватає,
По них решта арендарів
Повзає, злізає.
Кричить Лейба, репетує —
Не може тримати.
Але йому Мошко радить
Руки поплювати…
— „Поплюй руки, поплюй руки!“
Жиди бормотіли,
Але Лейба ще не ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/35 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/36 | <noinclude>{{c|{{—}} 34 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>І пішли Жиди голодні,
І йшли день і нічку,
Аж наткнулись перед світом
На глибоку річку.
Наткнули ся тай [[ґерґотати|ґерґочуть]],
Що мають пригоду.
Але Лейба десь наглянув
Липову колоду.
Біжить живо до колоди,
На н... | — 34 —
І пішли Жиди голодні,
І йшли день і нічку,
Аж наткнулись перед світом
На глибоку річку.
Наткнули ся тай ґерґочуть,
Що мають пригоду.
Але Лейба десь наглянув
Липову колоду.
Біжить живо до колоди,
На неї сідає;
Ще живійше арендарів
Решту закликає,
Тай каже їм на колоді
Себе підійняти
І до неї поясами
Ноги привяза... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/36 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/37 | <noinclude>{{c|{{—}} 35 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Подорож до Єрусалима/><poem>„Ото дурень старий Лейба!
Ото дурень хусит!
Так далеко до берега,
А він ноги сушит!..“
{{shift left|12. IV. 1858.|1.5em}}</poem>{{block center/e}}
{{rule|5em}}
<section end=Подорож до Єрусалима/>
<section begin=Хт... | — 35 —
„Ото дурень старий Лейба!
Ото дурень хусит!
Так далеко до берега,
А він ноги сушит!..“
12. IV.
1858.
25. Хто кого лучче.
Бив ся Мошко із Гаврилом
Тай потім хвалив ся:
— „Ого, каже, на ярмарку
Я з Гаврилом бив ся!“
— „А як-же ви, Мошку, бились?“
Хтось там запитав ся.
— „Як ми бились?
— та так бились,
Що світ д... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/37 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/38 | <noinclude>{{c|{{—}} 36 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Три питаня/><poem>Коло нього сидить рабін
Тай його питає:
{{c|{{fine|Рабін.}}}}Чого півень, як співає,
Очи закриває?
{{c|{{fine|Мошко.}}}}Того певне, що на память
Свою пісню знає.
{{c|{{fine|Рабін.}}}}Чого колись по драбині
Ангели злізали?
{{c... | — 36 —
Коло нього сидить рабін
Тай його питає:
Рабін.
Чого півень, як співає,
Очи закриває?
Мошко.
Того певне, що на память
Свою пісню знає.
Рабін.
Чого колись по драбині
Ангели злізали?
Мошко.
Бо ще були молодії,
Малі крила мали.
Рабін.
Чогож море так солоне,
Що не можна пити?
Мошко.
Бо погані оселедці
Мали засолити.... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/38 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/39 | <noinclude>{{c|{{—}} 37 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Горобці/><poem>І „цицели“ аж до пят,
[[Пейс]]ики нівроку!
Стоїть, дивить ся собі
На школу високу.
А на школі горобців
До стилої мами.
Тік і вють ся понад дах
Цілими мірками.
Задивилось Жиденя…
Аж рабін лучив ся:
„А куди, — питає, — так,
Хасю... | — 37 —
І „цицели“ аж до пят,
Пейсики нівроку!
Стоїть, дивить ся собі
На школу високу.
А на школі горобців
До стилої мами.
Тік і вють ся понад дах
Цілими мірками.
Задивилось Жиденя…
Аж рабін лучив ся:
„А куди, — питає, — так,
Хасю, задивив ся?“
— „Я дивлю ся, — каже той, —
На той бідний птиця,
Де то дінеть ся воно,
Як ... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/39 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/40 | <noinclude>{{c|{{—}} 38 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Вовки/><poem>— „Тай пятьдесять диво в нас…
Де б їх стілько взялось?
— „Ну, Іванцю!.. нехай так,
Але десять гналось!“
— „Та і десять не було!
Знать, їден увсього?“
— „А як їден? аби вовк!..
Страшно і їдного!“
— „А може то і не вовк?“
— „А щож... | — 38 —
— „Тай пятьдесять диво в нас…
Де б їх стілько взялось?
— „Ну, Іванцю!..
нехай так,
Але десять гналось!“
— „Та і десять не було!
Знать, їден увсього?“
— „А як їден?
аби вовк!..
Страшно і їдного!“
— „А може то і не вовк?“
— „А щож то ходило?
Таке сиве та мале,
А хвостик як шило?..“
26. II.
1859.
29. Циган з хро... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/40 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/41 | <noinclude>{{c|{{—}} 39 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган з хроном/><poem>{{gap}}Іде собі дорогою,
{{gap}}Свіжий хрін смакує;
{{gap}}Вертить свердлом йому в носі,
{{gap}}А сліз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очи,
Далі й не втирає;
Сів під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
{{gap}}„Плачте... | — 39 —
Іде собі дорогою,
Свіжий хрін смакує;
Вертить свердлом йому в носі,
А сліз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очи,
Далі й не втирає;
Сів під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
„Плачте, плачте, дурні очи!
Щоб повилізали!..
Бачилиж ви препогані,
Що то купували!..“
18. IV.
1858.
30. Циган на толоці.
Вміли-сьт... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/41 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/42 | <noinclude>{{c|{{—}} 40 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган на толоці/><poem>{{gap}}Садовить ся на покуті,
{{gap}}Випив пів бляшанки,
{{gap}}Та, як муха до патоки,
{{gap}}Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки,
[[яндила|Яндилу]] кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває.
{{gap}}Схаменув ... | — 40 —
Садовить ся на покуті,
Випив пів бляшанки,
Та, як муха до патоки,
Припав до маслянки.
Припав Циган до маслянки,
Яндилу кінчає…
Аж тут кума вареники
З печи висуває.
Схаменув ся бідний Циган,
Та вже не поможе!..
Із'їв кілька вареників,
А більше не може.
А тут іще й вареників
З стола не приняли,
Як порося печене
... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/42 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/43 | <noinclude>{{c|{{—}} 41 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган з конем/><poem>Оглядають, кінь як сокіл.
І [[ґанч]]у не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:
„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“
Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж ... | — 41 —
Оглядають, кінь як сокіл.
І ґанчу не має!
А сам Циган кругом ходить,
Та все промовляє:
„Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, люде добрі,
Всю правду сказала!“
Купив якийсь ту конину,
Дома оглядає:
Аж конина його справді
Язика не має…
14. IV.
1858.
Холодно.
Сидить голий Циганчук,
Аж мало не пла... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/43 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/44 | <noinclude>{{c|{{—}} 42 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циганський наймит/><poem>— „Та він, — каже, — буде в вас
Добрая дитина!
А як коли зноровить
Та їсти не схоче —
Не жалуйте, прошу вас!..
Нагайом, пан-отче!..
Та все йому говоріть:
„А їж таки, враже!“
А робити? — чорт із ним,
Не силуйте!“ — ка... | — 42 —
— „Та він, — каже, — буде в вас
Добрая дитина!
А як коли зноровить
Та їсти не схоче —
Не жалуйте, прошу вас!..
Нагайом, пан-отче!..
Та все йому говоріть:
„А їж таки, враже!“
А робити?
— чорт із ним,
Не силуйте!“ — каже.
18. VI.
1850.
34. Циган на сповіди.
Раз задумав Циганчук
Гріхи сповідати:
Іде просто до по... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/44 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/45 | <noinclude>{{c|{{—}} 43 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Циган на сповіди/><poem>Тай тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цюлувати.
{{gap}}Поцюлував Циганчук,
{{gap}}Піп його питає,
{{gap}}А той йому всі гріхи
{{gap}}І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранк... | — 43 —
Тай тогді вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цюлувати.
Поцюлував Циганчук,
Піп його питає,
А той йому всі гріхи
І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
З чужого гороху;
А у церкві шапку зняв!..“
Говорить несміло.
А піп йому: „То не гріх!
То добреє діло!“
—... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/45 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/46 | <noinclude>{{c|{{—}} 44 {{—}}}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/>{{block center/s}}<poem>
{{c|'''35. Хмельницький з Ляхами.'''}}
Стали колись Хмельницького
Ляхи підмовляти,
Щоби нашу Україну
З Польщею зєднати.
{{gap}}А Хмельницький їм говорить:
{{gap}}Сядьте, добрі люде!
{{gap}}Послухайте мою байку,
{{g... | — 44 —
35. Хмельницький з Ляхами.
Стали колись Хмельницького
Ляхи підмовляти,
Щоби нашу Україну
З Польщею зєднати.
А Хмельницький їм говорить:
Сядьте, добрі люде!
Послухайте мою байку,
Чи правдива буде?..
Ото був собі господар,
Мав їдного сина,
І любив він його щиро,
Сказано, дитина…
Любив його, як дитину,
Годив, як п... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/46 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/47 | <noinclude>{{c|{{—}} 45 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/><poem>{{gap}}Вуж до піни розізлив ся,
{{gap}}Укусив дитину;
{{gap}}Аж надходить і господар
{{gap}}В ту лиху годину.
Як ударив по вужови,
То хвіст і остав ся,
А вуж живий, та безхвостий
У норі сховав ся…
{{gap}}Нема в ха... | — 45 —
Вуж до піни розізлив ся,
Укусив дитину;
Аж надходить і господар
В ту лиху годину.
Як ударив по вужови,
То хвіст і остав ся,
А вуж живий, та безхвостий
У норі сховав ся…
Нема в хаті вже дитини,
І вужа не стало;
А тим часом господарство,
Як вода спливало.
В рік ісплила вся маєтність,
Всі його пожитки,
Тай вже на... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/47 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/48 | <noinclude>{{c|{{—}} 46 {{—}}}}
{{block center/s}}</noinclude><section begin=Хмельницький з Ляхами/><poem>Прислонив ся коло печи,
Тай став вужа звати…
{{gap}}Вилізає вуж безхвостий,
{{gap}}Тай став говорити:
{{gap}}„Ні вже, — каже, — чоловіче,
{{gap}}Разом нам не жити!
Коли ти на мене глянеш, —
Зараз пригадаєш,
Що до ... | — 46 —
Прислонив ся коло печи,
Тай став вужа звати…
Вилізає вуж безхвостий,
Тай став говорити:
„Ні вже, — каже, — чоловіче,
Разом нам не жити!
Коли ти на мене глянеш, —
Зараз пригадаєш,
Що до віку через мене
Ти сина не маєш!
Коли ж я на тебе гляну,
Зараз пригадаю,
Що до віку через тебе
Я хвоста не маю.
Буду тобі, чоло... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/48 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/52 | <noinclude></noinclude>{{block center|width=30em|
{{Dotted TOC page listing|56)|Наталка Полтавка (Котляревського).||8|symbol= |entry-width=100%|hi=0em}}
{{Dotted TOC page listing|57)|Ворожбит (Г. Цеглинського).||8|symbol= |entry-width=100%|hi=0em}}
{{Dotted TOC page listing|58)|Молитвеник „Хвалите Господа з н... | 56) 57) 58)
Найновійші видання:
59) 60) 61) 62) 63) 64) 65) 66) 67) 68) 69) 70) 71)
Важне для товариств: 1) Книга касова, оправлена або самі друки; 2) Книга контова; 3) Катальоґ для бібліотек, оправлений; 4) Книга позичаючих з бібліотеки оправлена; 5) Скрипт довжний; 6) Книжочки вкладкові.
Для хорів: Партетура: Івав Гу... | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/52 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Співомовки (1921).djvu/2 | <noinclude></noinclude>{{c|{{xx-larger|{{uc|'''Які книжки'''}}}}}}
{{c|'''можна дістати в Тов. „ПРОСВІТА“'''}}
{{c|'''по найдешевших цінах?'''}}
{{c|{{larger|'''Українське письменство:'''}}}}
{| align=center cellpadding=0
|-
|Твори:||Квітки-Основяненка 2 т.
|-
|{{gap|1em}}„||Шашкевича-Головацького
|-
|{{gap|1em}}„||У... | ЯКІ КНИЖКИ
можна дістати в Тов.
„ПРОСВІТА“
по найдешевших цінах?
Українське письменство:
Инші видання:
1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) 9) 10) 11) 12) 13) 14) 15) | Сторінка:Співомовки (1921).djvu/2 | Сторінка:Співомовки (1921).djvu | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/747 | <noinclude></noinclude>{{c|{{xx-larger|{{uc|Оглав.}}}}}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Од видавництва|Од видавництва]]|spaces=4|pagetext=III}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Споминки про Шевченка Н. Костомарова|Споминки про Шевченка Н. Костомарова]]|spaces=4|pagetext=VI}}
{{TOC line|entrytex... | ОГЛАВ.
Од видавництва III
Споминки про Шевченка Н.
Костомарова VI Споминки про Шевченка М.
Микѣшина XIII
КОБЗАРЬ.
До 1844 року:
До Основъяненка 1
Тарасова ніч 4
1844.
Чигирин 9
Сон 12
1845.
Уривки з поеми »Єретик« або »Иван Гус« 29
Великий Лёх 36
Розрита могила 53
Кавказ 55
Холодний яр 61
До мертвих, і живих, і ненарож... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/747 | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/748 | <noinclude>{{c|— 274 —}}</noinclude>{{c|{{larger|'''1847.'''}}}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Княжна|Княжна]]|spaces=4|pagetext=83}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Иржавець|Иржавець]]|spaces=4|pagetext=96}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Сон|Сон]]|spaces=4|pagetext=99}}
{{TOC li... | — 274 —
1847.
Княжна 83
Иржавець 96
Сон 99
Н. И.
Костомарову 104
А. О.
Козачковському 105
Мені тринадцятий минав 110
Мені однаково, чи буду 111
1848.
А нумо знову віршувать 113
Не для людей і не для слави 114
Варнак 116
Чернець 121
1849.
Заросли шляхи тернами 127
І виріс я на чужині 128
Як-би тобі довелося 130
Мати-пок... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/748 | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/749 | <noinclude>{{c|— 275 —}}</noinclude>{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Во Іудеї, во дні они|Во Іудеї, во дні они]]|spaces=4|pagetext=213}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Марія|Марія]]|spaces=4|pagetext=215}}
{{TOC line|entrytext=[[Кобзарь (1876)/Том 2/Осії глава XIV|Осії глава XIV]]|spaces=4|page... | — 275 —
Во Іудеї, во дні они 213
Марія 215
Осії глава XIV 236
1860.
Молитви 238
Умре муж велій в власяниці!
241 Гимн черничій 241
Світе ясний!
Світе тихий!
242 Моя ти любо!
мій ти друже!
242 І Архимед, і Галилей 243
Саул 244
Царі 248
Хоча лежачого й не бьють 256
І тут, і всюди — скрізь погано!
257 Не гріє сонце на чужи... | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/749 | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu | |
Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/750 | <noinclude></noinclude>{{c|{{x-larger|{{uc|Помилки.}}}}}}
{| valign="top" cellpadding=0 align=center style="white-space:nowrap"
|- align="center"
| width="1em" | {{smaller|''Стор.''}}
| width="1em" | {{smaller|''Стр.''}}
| style="" | {{smaller|''Надрюковано:''}}
| style="" | {{smaller|''Треба:''}}
|-
|style="text-ali... | ПОМИЛКИ. | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/750 | Сторінка:Кобзарь (1876).djvu | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/1 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=width:100%;max-width:23em}}
{{larger|№ 190}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|{{xxxx-larger|'''[[Загальна біблїотека|ЗАГАЛЬНА<br/>БІБЛЇОТЕКА]]'''}}}}|style=line-height:1}}
{{dhr|0.5em}}
{{rule}}
{{dhr}}
{{c|{{x-larger|М. КОЦЮБИНСЬКИЙ}}}}
{{dhr}}
{{c|{{larger|{{xxxx-larger|{{sp|ЛЯЛЕ... | № 190
ЗАГАЛЬНА БІБЛЇОТЕКА
М. КОЦЮБИНСЬКИЙ
ЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК
ОПОВІДАННЯ
ЛЯЙПЦІҐ
УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ
головні склади:
BERLIN W 62 / ЛЬВІВ / WINNIPEG MAN.
(Canada) | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/1 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/2 | <noinclude></noinclude>{|style="margin:auto; width:35em"
|-
|width="80pt"| ||{{sp|Досі появилися оці книжки:}}
|- style="vertical-align:top"
|1—6а.||'''Лепкий Б.,''' Начерк історії української літератури (до нападів Татар). I., нове ілюстроване видання.
|-
|7.||'''Левицький-Нечуй Ів.,''' Запорожці.
|-
|8.||'''Ляфо... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/2 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu | ||
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/3 | <noinclude></noinclude>{{block center/s|style=width:100%;max-width:32em;}}
{{c|{{x-larger|М. КОЦЮБИНСЬКИЙ}}}}
{{dhr|2em}}
{{c|'''{{xxxx-larger|{{x-larger|{{sp|ЛЯЛЕЧК}}А<br/>{{sp|ПОЄДИНО|0.1em}}К}}}}'''}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|{{sp|ОПОВІДАННЯ}}}}}}
{{dhr|5em}}
[[Файл:Українська Накладня логотип.jpg|130px|безрамки|цен... | М. КОЦЮБИНСЬКИЙ
ЛЯЛЕЧКА ПОЄДИНОК
ОПОВІДАННЯ
УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНЯ КИЇВ — ЛЯЙПЦІҐ
ГОЛОВНІ СКЛАДИ: | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/3 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/5 | <noinclude></noinclude>{{block center|width=100%|max-width=30em|
{{dhr|2em}}
{{right|{{xx-larger|ЛЯЛЕЧКА}}}}
{{dhr|2em}}
}}<noinclude></noinclude> | ЛЯЛЕЧКА | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/5 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/7 | <noinclude></noinclude><section begin="1"/>{{dhr}}
{{c|{{#ifeq:{{SUBPAGENAME}}|Лялечка|ЛЯЛЕЧКА|[[Лялечка. Поєдинок/Лялечка|ЛЯЛЕЧКА]]}}.}}
{{dhr}}
{{c|{{fine|Етюд}}.}}
{{dhr}}<section end="1"/>
{{block right|{{fine block|<poem>Triste comme un beau jour
pour un coeur sans espoir.
{{right|''F. Coppée''|2em}}</poem>}}}}
... | .
Етюд.
Triste comme un beau jour
pour un coeur sans espoir.
F. Coppée
Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз-у-раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію.
У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало від труської дороги боліти під грудьми — і це було добре, бо одривало її від... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/7 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu | |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/8 | <noinclude></noinclude>з хати. Ну, приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде. Як тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатися в одному селі з навісним попом, подалась у дорогу... | з хати.
Ну, приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено до другої школи, куди вона саме й їде.
Як тільки скінчилися іспити, вона забрала своє убоге манаття і, не бажаючи й днини лишатися в одному селі з навісним попом, подалась у дорогу.
І хоч вона далеко бул... | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu/8 | Сторінка:Лялечка.
Поєдинок.djvu |
End of preview. Expand in Data Studio
README.md exists but content is empty.
- Downloads last month
- 180